Творча майстерня для практичних психологів закладів професійно-технічної освіти „Спілкування як інноваційна техніка взаємодії та інтелектуально-психологічного процесу”.

Чудова думка втрачає свою цінність,
коли вона погано висловлена.
Вольтер

 

Спілкування – це процес встановлення і розвитку контактів між людьми, який породжується потребами спільної діяльності та містить обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття та розуміння іншої людини. Спілкування охоплює всі сфери суспільного буття та діяльності людей і може бути охарактеризоване за різними параметрами, мати різні види і форми залежно від контингенту учасників, тривалості взаємин, ступеня опосередкування, завершеності, бажаності. Спілкування розвиває в людині вольові якості в тому випадку, коли  ситуації спілкування привчають людину до зібраності, наполегливості, рішучості, сміливості тощо. Спілкування має велике значення у формуванні людської психіки, інтелекту, розвитку і становленні її культурної поведінки. Завдяки спілкуванню людина розширює загальний світогляд, мислення, сприймання, розвивається як особистість. Ставлення та міжособистісні взаємини, які наповнюють спілкування, надають своєрідності, незвичайності, вишуканості та емоційного забарвлення.

Виклики сьогодення та соціальні очікування зумовили нас до обговорення та ретельного огляду зазначеної теми на засіданні Творчої майстерні для практичних психологів ЗПТО, що відбулося 21 травня 2021 р. Спілкування як інноваційна техніка взаємодії та інтелектуально-психологічного процесу”.

Олайн-засідання підготовлене та організоване Світланою Демидась, методистом навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи та Оксаною Жизномірською, кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти.

Цілі засідання полягають у наступному: – ознайомити практичних психологів із дефініціями «спілкування», «комунікація», «діалогічне, монологічне» спілкування, «контент», «психологічний контент», «життєві компетентності»;

– проаналізувати механізм виникнення позитивного спілкування та способи подолання (аналіз) негативної поведінки в групі з однолітками, вчителями, батьками та іншими значущими дорослими;

– навчитися та оволодіти навичками позитивного мислення та спілкування у складних життєвих та професійних обставинах;

– індивідуально прокласифікувати власні життєві вміння та навички та змоделювати власну «модель» компетентностей, безпечного спілкування, які допоможуть психологу та вихованцям професійно зростати та самовдосконалюватися у власному спілкуванні, поведінці, діях, емоціях;

– підвищувати процес толерантності до прийняття рішень професійного змісту; забезпечувати комфортні, психологічні умови для формування соціально-психологічних компетентностей спілкування як особистісно-ціннісного ресурсу практичного психолога.

Зокрема СвітланаДемидась, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО розкрила питання щодо моральної культури як етичної основи спілкування практичного психолога у синергії з учнівською, батьківською, педагогічною громадою (спільнотою).

Оксана Жизномірська, кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО акцентувала увагу на професійному самоствердженні та саморозкритті особистості практичного психолога, педагога у викликах сьогодення.

Оксана Сесик, методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти ТОКІППО окреслила модель конструктивного спілкування та ведення діалогу з різними учасниками освітнього процесу.

Ольга Людкевич, практичний психолог ДНЗ „Почаївське ВПУ” зосередила свою увагу на проявах гуманістично- комунікативних установок та цінностей у професійному житті практичного психолога (досвід роботи).

Тетяна Свята, практичний психолог ВСП „Зборівський фаховий коледж ТНТУ ім. І. Пулюя” запропонувала практичні поради та рекомендації щодо підвищення рівня комунікації та емоційно-психологічної стійкості власного «Я» до своєї професії (досвід роботи).

Світлана Демидась та Оксана Жизномірська розкрили питання дефініцій «булінгу», «кібербулінгу», «мобінгу», їх різновиди та класифікацію, способи профілактики та подолання негативних явищ в освітньому середовищі.

Інна Сіньковська, завідувач науково-педагогічної бібліотеки ТОКІППО підготувала рекомендаційний бібліографічний список літератури, новинки психологічних видань із даної теми.

Технічну підтримку здійснювала Оксана Мочук, методист центру інформаційно-комунікативних технологій і дистанційної освіти ТОКІППО.

Учасники обмінювалися позитивним досвідом, висловлювали щирі подяки, продукували нові ідеї, окреслювали свої бачення щодо подальшої співпраці та ефективної психологічної комунікації.

Ми дякуємо усім за розуміння та співпрацю з нами. До нових зустрічей!

 

ВІРТУАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ КАБІНЕТИ
Нова українська школа
ЗНО
Виховна робота: Сайт, Facebook
Інформаційно-комунікаційні технології
Інклюзивне навчання
Навчально-методичний центр психологічної служби і соціальної роботи
Відділ організаційно-методичної та інформаційно-видавничої діяльності
Еколого-природниче спрямування
Новини МОН України

Корисні ресурси
Офіційне інтернет-представництва Президента України
Верховна Рада України
Комітет з питань науки і освіти ВРУ
Урядовий Портал
Міністерство освіти і науки України
Тернопільська обласна рада
Тернопільська обласна державна адміністрація
Управління освіти і науки ТОДА
Інститут модернізації змісту освіти
Український інститут національної пам'яті
Український центр оцінювання якості освіти
Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти